Сита в комбайні — то як добрі чоботи для косаря, бо без них врожаю не збереш. Правильно підібране сито та його налаштування – то половина успіху, бо тоді зерно буде чисте, без полови й соломи. А як вибереш невідповідне сито, то лиш зайву роботу матимеш, та ще й сміття більше в зерні буде.
Щоб ваша сільськогосподарська техніка працювала ефективно, важливо підбирати якісні запчастини https://promua-group.com/ua/pidshipnik-205-npp-b-ina. Від надійних комплектуючих залежить якість та швидкість роботи обладнання.
Перфоровані сита
То є старий, дідівський тип сит, але й досі надійний. Уявіть собі решето з купою дірочок. Туди зерно просіюється, а полову вітер видуває. Старіші сита мають рівну поверхню, а новіші – з отворами трохи вглиб, щоб зерно краще проходило. Є такі, що мають ще ланцюжки чи інші прибамбаси для очищення самого сита.
Жалюзійні сита
Добрі вони тим, що добре чистять зерно і працюють навіть, коли рослини вологі. Але треба мати різні сита для різних культур. Те, що годиться для кукурудзи, не підійде для ріпаку. Просівають вони трохи повільніше, ніж новіші види, але хто любить надійність – той їх ще тримає.
Це вже щось сучасніше, мудрована конструкція. Там дроти, а до них ребра (ламелі) приварені. І ті ребра можна відкривати чи закривати – як фіранки у хаті. Чим більше відкриєш – тим грубіше зерно пройде. Таке сито підійде до різних культур, аби тільки ребра правильно налаштувати.
Є кілька видів жалюзійних сит. Наприклад:
- старе решето для пшениці – вже рідше трапляється, але зернові й дрібні культури ним ще молотять;
- сито Клоша, що в поляків придумане, з прорізами на 10 чи 22 міліметри. Універсальне, і ріпак, і кукурудзу ним беруть. Але як кукурудза волога – може забитися. Тоді вже беруть спеціальне сито для мокрої кукурудзи, з більшими щілинами й насічками, аби стебла не застрягали.
Високопродуктивні сита LDW
То вже файна новинка. Ламелі напівкруглі, а між ними такі шпори загнуті вниз. Через це солома і решта грубого сміття не затримується, все чисто просіюється. Добре працюють на пшениці, ячмені, дрібному насінні й навіть на таких вибагливих культурах, як розторопша. З ними можна швидше працювати, не переживаючи, що зерно буде брудне.
Але пам’ятайте, хоч яке би сито було, без доброго комбайнера толку не буде. Поле – не контора, тут кожна година інша: зранку роса, опівдні спека, ввечері знов сиро. Треба весь день приглядатися, підкручувати, налаштовувати. Бо те, що минулого року працювало, цьогоріч може підвести. Виробники дають орієнтири, але кожне поле – то індивідуальна справа.
